Автор статті: Іванов М.В.

27/12/2021

Профілактика серцево-судинних захворювань (ССЗ) — це скоординовані дії, спрямовані на усунення або зменшення поширеності ССЗ і пов’язаної з ними інвалідності та передчасної смертності. Рекомендовані до застосування у клінічній практиці заходи профілактики ґрунтуються на результатах клініко-епідеміологічних досліджень щодо ССЗ та досліджень щодо впливу заходів профілактики на захворюваність та смертність, проведених на засадах доказової медицини.

У клінічній практиці профілактику поділяють на первинну та вторинну, хоча, зважаючи на те, що виникнення ССЗ пов’язане з безперервним розвитком атеросклеротичного процесу, відмінності між ними умовні — заходи профілактики рекомендується проводити упродовж всього життя, від народження (якщо не раніше) і до старості. Основними заходами профілактики ССЗ, відповідно до положень клінічної настанови (КН), є виявлення факторів ризику (ФР), проведення загальної оцінки ризику розвитку ССЗ та виконання втручань, направлених на зниження загального ризику за допомогою впровадження засад здорового способу життя та корекції ФР — медикаментозної та немедикаментозної.

Загальновизнаними ФР розвитку ССЗ є артеріальна гіпертензія (АГ), порушення обміну ліпідів та глюкози, фактори, які визначаються способом життя, зокрема тютюнокуріння, нездорове харчування, недостатня фізична активність, соціальні фактори, психологічні риси особистості.

Провідна роль у виявленні ФР та проведенні профілактики ССЗ належить лікарям закладів первинної медичної допомоги.

У цілому, комплекс медико-організаційних заходів щодо профілактики ССЗ у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), що надають первинну медичну допомогу, включає:

1. Виявлення у пацієнтів ФР, захворювань та станів, що сприяють розвитку ССЗ.

2. Визначення загального або відносного ризику розвитку ССЗ з використанням шкали SCORE.

3. Проведення заходів щодо зниження загального ризику розвитку ССЗ:

• навчання пацієнтів з питань профілактики ССЗ і здорового способу життя;
• корекцію ФР — немедикаментозну і медикаментозну;
• підтримання у пацієнтів мотивації щодо збереження здоров’я і корекції ФР.

4. Моніторинг виявлених ФР та ступеня їх корекції в осіб з високим рівнем ризику та пацієнтів із ССЗ.

5. Періодичну повторну оцінку рівня ризику ССЗ пацієнтів із низьким та помірним рівнем ризику.

Пацієнти з ЦД, ХХН або ССЗ (ІХС, облітеруючий атеросклероз артерій кінцівок, ГІМ або ГПМК в анамнезі) належать до категорії високого/дуже високого ризику — шкала SCORE для визначення ризику у них не використовується.

Існуюча доказова база свідчить, що вірогідність розвитку ССЗ пов’язана з наявністю ФР. Використання стандартизованих методик оцінки загального ризику — шкали SCORE — дозволяє провести стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику. Доведено, що виявлення та адекватне лікування осіб, які мають високий ризик, сприяють зниженню смертності від ССЗ.

ДІЇ ЛІКАРЯ



Обов’язкові

1. Проведення лікарського огляду з визначенням ФР.

1.1. Збір скарг та анамнезу:

• обтяжена спадковість щодо ССЗ;
• наявність ССЗ;
• наявність ЦД, ХХН;
• виявлення ФР, пов’язаних зі способом життя — тютюнокуріння, нездорове харчування, низька фізична активність.

2. Клінічний огляд — вимірювання артеріального тиску (АТ), визначення індексу маси тіла (ІМТ) та окружності талії.

3. Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ).

4. Лабораторні обстеження: загальний аналіз крові (ЗАК), загальний аналіз сечі (ЗАС), загальний холестерин (ЗХС), глікемія, креатинін:

• виявлення порушень обміну ліпідів;
• виявлення порушень обміну глюкози та/або діагностика ЦД;
• виявлення порушення функції нирок та/або діагностика ХХН.

5. Визначення рівня ризику (див. табл. 1–3, рис. 1–3).

Низький рівень освіти та/або відповідь «Так» мінімум на одне питання свідчить про те, що рівень ризику у пацієнта перевищує той, який визначено за допомогою шкали SCORE або виділення пріоритетних категорій.

Пацієнтам, які мають хронічні захворювання — ГІМ або ГПМК в анамнезі, ЦД, ХХН — проводять скринінг депресії відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги (УКПМД) «Депресія» (наказ МОЗ України від 25.12.2014 р. № 1003).

Запис у медичній картці амбулаторного хворого з переліком наявних ФР розвитку ССЗ та рівня ризику для подальшого моніторингу.