28 жовтня 2026
Лабораторія для виявлення азбесту

У Києві офіційно відкрили першу українську національну лабораторію з виявлення азбесту. Це допоможе знизити ризики для здоров’я населення та фахівців, які займаються розчищенням завалів.

Цей проєкт реалізовано ПРООН в Україні за фінансової підтримки уряду Японії.

Лабораторія оснащена комплексом обладнання для трансмісійної електронної мікроскопії, яка дозволяє виявляти найтонші невидимі волокна азбесту, їхню морфологію та елементний склад.

🔨 Азбест – «ідеальний» для будівництва, але смертельний для людей

Азбест – це загальна назва шести природних волокнистих силікатних мінералів. Найвідоміші — хризотил (білий азбест), крокідоліт (синій) та амозит (коричневий).

Унікальні властивості азбесту – негорючість, термостійкість, міцність, стійкість до хімічних впливів, високі тепло- та звукоізоляційні характеристики, а також відносно низька вартість, зробили його супер популярним в усьому світі

- у будівництві: шифер, азбестоцементні труби, фасадні плити, теплоізоляція, покрівельні та вогнезахисні матеріали;

- у промисловості: ізоляція котлів, печей, трубопроводів, електрообладнання;

- в автобудуванні: гальмівні колодки, диски зчеплення, прокладки;

- у побуті: деякі обігрівачі, праски, термостійкі прокладки та захисні тканини.

В Україні та інших країнах «союзних республіках» найбільш поширеними є азбестоцементні покрівельні матеріали – звичайний хвилястий шифер.

🤩 У чому шкода азбесту

Головна небезпека – мікроскопічні волокна, що потрапляють у повітря і під час вдихання проникають у дихальні шляхи й можуть залишатися там тривалий час, спричиняючи хронічне запалення, фіброз та канцерогенні процеси.

Причому тривалий час (інколи понад 40 років!) після контакту з азбестом хвороба перебігає латентно – тобто ніяк себе не проявляє.

ВООЗ наголошує, що безпечного для здоров'я різновиду азбесту не існує.

⛔Виготовлення азбесту заборонили, але він не зник з використання

Отже, азбест понад століття люди вважали «незамінним помічником», аж поки не було з’ясовано, що він є причиною онкологічних хвороб, зокрема, раку легень.

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) класифікувало всі основні комерційні різновиди азбесту як канцерогенні для людини (група 1).

Перші національні заборони з'явилися в 1980-х роках.

Але азбест не зник з використання в усьому світі. Щобільше, його й досі видобувають, зокрема в Росії, Казахстані та Китаї, а використовують у країнах, де заборони немає.

🗑 Як утилізують азбест, що залишився у старих виробах?

Міжнародна практика передбачає декілька підходів:

✔️Залишити матеріал на місці, якщо він цілий, не руйнується і його не планують порушувати.

✔️Організувати регулярний контроль його стану та запобігати механічним пошкодженням.

✔️У певних випадках застосувати професійну герметизацію або ізоляцію.

✔️Демонтувати матеріал, якщо він пошкоджений, руйнується або заважає безпечній реконструкції.


❗️ Особливо небезпечні: різання, свердління, шліфування, ламання чи очищення старого шиферу абразивними способами: саме тоді може утворюватися азбестовмісний пил.

Найпоширенішим способом остаточного видалення є розміщення на спеціально дозволених об'єктах, де виключається розповсюдження волокон у довкілля.


❕ Категорично заборонено: спалювати азбестовмісні відходи у звичайних умовах, подрібнювати їх, повторно використовувати уламки шиферу як будівельний матеріал або викидати разом зі звичайним побутовим сміттям.

Українська національна лабораторія розпочала свою діяльність з дослідження зразків матеріалів, відібраних в межах екологічних проєктів ПРООН (від початку великої війни організація вже допомогла вивезти понад 1 млн тонн відходів руйнувань, безпечно відокремивши 3570 тонн азбестовмісних матеріалів). Крім того, зараз установа готується до офіційної акредитації за міжнародними стандартами та організовує навчання для українських фахівців.

Бережіть себе, друзі! ❤️

ДО НОВИН