Артеріальна гіпертензія – не лише поширене хронічне захворювання, а й один з провідних модифікованих чинників серцево-судинної смертності, інсульту, серцевої недостатності та прогресування хронічної хвороби нирок. У 2024 році з гіпертензією жили близько 1,4 млрд дорослих у світі, але контролювати артеріальний тиск вдається лише приблизно одному з п’яти пацієнтів.

Саме тому сучасне ведення пацієнта з підвищеним артеріальним тиском виходить за межі ізольованого вимірювання показників та призначення антигіпертензивної терапії. Воно потребує оцінки сумарного серцево-судинного ризику, ураження органів-мішеней, ниркової функції, метаболічних порушень, можливих вторинних причин гіпертензії та чинників, що знижують прихильність до лікування.

Сучасні клінічні рекомендації окремо підкреслюють потребу у виявленні ураження, опосередкованого гіпертензією, а при підозрі на вторинну або резистентну гіпертензію – залучення профільних фахівців.

Під час цієї професійної зустрічі розглянемо:
• Клінічні ситуації, за яких контроль АТ передбачає міждисциплінарний маршрут пацієнта;
• Які основні маркери ураження органів мішеней оцінюють при АГ;
• Які критерії виділяють резистентну та вторинну гіпертензію у клінічній практиці;
• Як метаболічні порушення та цукровий діабет впливають на серцево-судинний ризик;
• Які нові цільові рівні АТ визначені в останніх клінічних рекомендаціях;
• Чому прихильність до терапії залишається низькою попри доступність гіпотензивних препаратів.

Запрошуємо до обговорення практичних шляхів інтеграції міждисциплінарних призначень у цілісний план лікування, спрямований на ефективний та безпечний контроль артеріального тиску у складних пацієнтів.

Найактивнішим учасникам – подарунки від організаторів!

Реєструйтеся та долучайтеся!