зміст конференції
Проблема коморбідної патології є актуальною, особливо в умовах війни коли стрес пришвидшує процеси старіння в організмі людини й сприяє загостренню хронічних захворювань. Потужний перманентний стрес також викликає появу первинних соматичних хвороб й у молодшому віці.
За даними МОЗ, за час війни українці постарішали на 10-15 років, а хвороби, що були притаманні 60-65-річним, нині частіше зустрічаються в 45-55 років.
Сьогодні, ми зіштовхнулися з суттєвим зростанням кількості людей, і не тільки військових, які страждають від ПТСР, тривожних розладів, депресій та порушень сну. Тому сьогодні нагальними є проблеми використання антидепресантів у поєднанні з іншими препаратами, що споживає пацієнт. Це вимагає від лікаря глибоких знань фармакології та навичок безпечно поєднувати між собою препарати різних груп таким чином, щоби кожен з них залишався ефективним та безпечним.
В умовах стресу істотно погіршилася ситуація щодо серцево-судинних захворювань (ССЗ) та їх ускладнень – інфарктів та інсультів. А з огляду на те, що Україна лідирує у світі за кількістю ССЗ та поширеністю порушень ментального здоров’я у Європі, маємо усвідомлювати, з якими викликами ми зіткнулися.
Постінсультні депресії та поширення ПТСР в комплексі можуть призвести до такого негативного явища як зростання випадків суїцидів. За даними статистики, у перші п’ять років після закінчення війни в Республіці Афганістан через суїцид загинуло більше людей, аніж на самій війні за весь період воєнної операції.
На нас чекають також й проблеми репродуктивного та сексуального здоров’я. А це, на жаль, значно посилить й без того вкрай тяжку демографічну ситуацію в нашій країні. За прогнозами ООН населення України може скоротитися на 23-33 %. Й це вже відбувається – 2023-го народжуваність знизилася на 23%. На це, звісно ж вплинув й вимушений виїзд за кордон українських жінок репродуктивного віку.
Нам належить також розв’язувати безліч проблем, пов’язаних реабілітацією у т.ч. психологічною, людей з важкими пораненнями, зокрема й в процесі протезування, лікування фантомного болю тощо. Також слід вибудовувати вже зараз взаємовідносини між людьми, які повертаються з передової, які були поранені, втратили кінцівки, зір, слух тощо. Як поводити себе з ними, щоби не ранити ще більше?
Отже, проблеми, проблеми, проблеми… Але разом ми впораємось!
Тож, приєднуйтесь до конференції, де ми разом шукатимемо розв’язання цих надскладних проблем!
Зокрема, докладно розглянемо такі питання:
• Тактика ведення пацієнтів з ССЗ та порушеннями ментального здоров’я;
• Фармакотерапія пацієнта з коморбідною патологією;
• Психотерапевтична допомога пацієнтам з ЗЧМТ, фантомними болями після втрати кінцівок тощо;
• Порушення сексуального та репродуктивного здоров’я;
• Етичні питання дбайливого поводження оточення з людьми, які набули інвалідності через війну: як реагувати, як запропонувати допомогу, як говорити про це з дитиною тощо.
Реєструйтеся та обов’язково приєднуйтесь!