Саме це запропонували нещодавно вчені з Південної Кореї. Цей популярний ферментований продукт містить бактерію, яка може зв'язуватися з нанопластиками, затримувати їх у кишечнику, а потім пришвидшувати їх виведення з організму.

У перспективі це може стати одним зі способів зменшення їх накопичення у шлунково-кишковому тракті.

🦴 Що сьогодні відомо про шкоду нанопластику?

Нанопластик – це мікроскопічні часточки пластику розміром менш як 1 мікрометр. Вони проникають у воду, повітря, харчові продукти, а також легко долають захисні бар’єри організму, потрапляючи у тканини та органи.

Потенційну шкоду нанопластику для людини почали досліджувати відносно нещодавно – у 2018-2022 роки (до того не було обладнання, здатного виявляти в біологічних тканинах, підраховувати та ідентифікувати полімери настільки мікроскопічного розміру). Але вже зараз вчені застерігають, що:

❗️токсичні сполуки, що входять до складу пластику, здатні порушувати роботу ендокринної системи, провокуючи гормональний дисбаланс;

❗️репродуктивні ризики можуть виникати через здатність наночастинок накопичуватися в репродуктивній системі та негативно впливати на розвиток плода;

❗️клітинні пошкодження можуть виникати через здатність нанопластик викликати оксидативний стрес, запальні процеси та пошкодження ДНК.

🔬 Попередні результати нового дослідження

Команда дослідників вивчала бактерію Leuconostoc mesenteroides CBA3656, виділену з кімчі. Науковців цікавило, наскільки ефективно вона може зв’язувати наночастинки полістиролу – одного з поширених видів пластику.

У звичайних лабораторних умовах бактерія зв’язувала близько 87% нанопластику. Для порівняння, інший штам молочнокислих бактерій, який використовували як контрольний, продемонстрував схожий результат – 85%.

Однак в умовах, що імітували середовище шлунково-кишкового тракту людини, здатність контрольного штаму зв’язувати нанопластик різко знизилася – до 3%. А от бактерія з кімчі зберегла значно вищу ефективність – близько 57%.

Це означає, що Leuconostoc mesenteroides CBA3656 потенційно може зв’язувати нанопластик навіть у складних умовах, подібних до тих, що існують у кишечнику.

😋 Чи вже можна ці результати втілювати на практиці?

Ці результати вельми обнадійливі, але вони поки що не означають, що вживання кімчі або пробіотиків здатне очищати організм людини від нанопластику. Адже цей ефект продемонстрований наразі лише у лабораторних умовах та в експериментах на тваринах.

Тому для підтвердження його користі й безпеки для людей потрібні подальші дослідження.

«Забруднення пластиком дедалі частіше розглядають не лише як екологічну проблему, а і як проблему громадського здоров’я, – зазначають вчені. – Наші результати свідчать, що мікроорганізми, отримані з традиційних ферментованих продуктів, можуть стати основою нового біологічного підходу до цієї проблеми».

Отже, друзі, чекатимемо новин від вчених, із задоволенням смакуючи ферментованими продуктами. 😋