Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається одним з головних модифікованих чинників серцево-судинного ризику. Проте досягнення цільового артеріального тиску (АТ) – лише частина клінічного завдання. Сьогодні ефективне ведення пацієнта передбачає одночасний контроль загального серцево-судинного ризику, профілактику ураження органів-мішеней, урахування коморбідних станів та забезпечення довготривалої прихильності до терапії.

Саме на цьому етапі виникають найскладніші практичні питання:
Коли переходити від монотерапії до комбінації?
Які компоненти обирати при ХХН, цукровому діабеті, ІХС або серцевій недостатності?
Як відрізнити істинну резистентну гіпертензію від псевдорезистентності?
Що робити, якщо цільового АТ не вдається досягти попри багатокомпонентну терапію?
І зрештою, яке місце в сучасній стратегії посідають нові фармакологічні підходи?

Науково-практична конференція об’єднає профільних експертів для обговорення цих питань крізь призму сучасних клінічних рекомендацій, нових доказів та реальних клінічних ситуацій.

Ключові науково-практичні напрями конференції:
• Резистентна АГ: як підтвердити справжню резистентність, виключити вторинні причини та псевдорезистентність; тактика при недостатній ефективності стандартних багатокомпонентних схем та місце нових фармакологічних опцій;
• Органопротекція та кардіоренальний ризик: вибір антигіпертензивної терапії з урахуванням захисту серця, нирок та судин у пацієнтів з цукровим діабетом, ХХН, ІХС та іншими супутніми станами;
• Персоналізований вибір комбінованої терапії: як формувати оптимальну комбінацію препаратів залежно від віку, профілю серцево-судинного ризику, метаболічних порушень та поліморбідності; роль фіксованих комбінацій у досягненні стабільного контролю АТ;
• Режим терапії та прихильність до лікування: як спростити схему лікування, мінімізувати пропуски приймання препаратів й забезпечити стабільний контроль АТ протягом доби; що відомо про клінічне значення часу приймання антигіпертензивних засобів;
• Нові фармакологічні можливості: як сучасні препарати розширюють можливості впливу на відомі патофізіологічні механізми АГ та яке місце їм належить у стратегії лікування резистентної гіпертензії;
• Клінічні перехрестя: розбір ситуацій, де стандартного алгоритму недостатньо, – АГ у пацієнта з ХХН, метаболічними порушеннями, ішемічною хворобою серця, високим серцево-судинним ризиком або складною комбінацією супутніх захворювань.

Ми зосередимося на ширшій клінічній стратегії: як правильно оцінити ризик, побудувати ефективну комбінацію, своєчасно інтенсифікувати лікування та зберегти його ефективність у довгостроковій перспективі.

Долучайтеся до професійного обговорення сучасної фармакотерапії АГ – від базових рішень, що визначають щоденну практику, до нових можливостей для пацієнтів.

Реєструйтеся та приєднуйтеся до конференції!